Алушта
Найстрашніший із всіх прокльонів - передсмертний.
У хвилину, коли життя залишає тіло людини, що гине насильницькою смертю, вся неспроможна лють і шалений гнів нещасної жертви проти мучителя обрушується на місце, де сталось убивство.
Душа загиблого не знайде спокою.
Бентежна примара стане бувати там, де бувала при житті, і, одержима спрагою помсти і сліпою злістю, убивати всіх, хто ризикне вступити в її володіння. Від страшного прокльону немає порятунку. Будинок, відзначений печаттю зла, тільки на перший погляд здається нічим не примітним.
Але це місце немов серпанком окутане похмурою атмосферою. Первісний нічний страх переслідує мешканців будинку навіть у ясний сонячний день. Невизначене занепокоєння, лякаюча тиша й оманлива порожнеча кімнат зводить із розуму...
